Гарно написано. Продовження буде?
Треба певне піднімати Шприху і такі звіти публікувати на сайті одразу з ілюстраціями, щоб більше людей могло побачити а не в форумі.
дякую...буде...тільки в мене з навчанням трохи зара напряги...так шо дуже то і нема часу писати...але обіцяю шо буде)) + ше з фотками зробим...)
Дописано : [time]18.Тра.2010, 22:25:50[/time]
День 2 Хмельницький-Вінниця Ранок 25 квітня. Повставали,вмились,зібрали рюкзаки, вийшли надвір. Погода була прохолодна. Покрутились на подвірї мотелю "Ноїв ковчег", на нас всі забили болт, от ми і пішли по англійськи. Взяли велики так сказать під руки і непоснідавши рушили в наступну дорогу. Мотельчик був розташований зразу біля знаку Вінниця -> так шо найти дорогу На Вінницю не склало якихось проблем, як були в Києві,але то потім. Перше шо склало враження це заааатяжний підйом десь так під 8-10%...а довжина шоб не збрехати мінімум 2.5 км..з самого ранку якось напряжно було крутити педальки). Ше треба було купити якоїсь водички чи сочку то хупинились біля якогось магазину десь ше в місті. Я пішов в магазин а Олексій залишився сторжити велики. Купив я всьо шо мені тре було, вихожу з магазину, і бачу таке картину: Стєчкін паркує мій вел біля дерева... Питаю: нашо ж ти таке робш? А виявляється міліційонери я стали навпротів сказали шоб він забрав велик з проїжджої частини бо вони зара тут будуть пиняти машини. Я припаркував велик біля тротуару, акуратно сперши його педалою на бордюр. "КАПЕЦЬ! тут нема знаку стоянка заборонена, хай не вимахуються!!1де хоча там паракуюсь!!!"- хотів я сказати їм,але мені ше далеко їхати і я не в свому місті...ладно..не буду тратити нерви. Виїхавши за місто, тобто проїхавши десь км 30-40 ми зупинились шоб поснідати. В мене ше лишились вчорашні відбивні які мама мені впакувала в дорогу, а в Стєчкіна була ковбаса + кавалок мармеляди, смачна така була) Місце зупинки вибрали якесь Поле ім. *якогось льотчика-героя війни*, біля пам*ятника, а в ролі пам*ятника було справжнє крило якогось літака, чи то винищувача чи то бомбардіровщика, в тому я вже не шарю, воно було забетоноване в землю). Поснідали, попили кави, рушили дальше.
Наступна зупинка наша була в м. Летичів. Приїхав я туда, став чекати Стєчкіна. Зупинився біля базарчику, який в свою чергу був біля великого озера,там плавав парусник). Поки чекав напарника, підійшов в шиномонтаж шоб поміряли тиск в колесах і чуть шо то підкачали...але в них небуло перехідника до мого тоненького ніпеля(( Так шо я дальше сів собі на сваю яка самотньо лежала біля АЗС. Дочекавшись Олексія, рушили ми даальше в пошуках якоїсь їальні шоб пообідати. За якихось 2-3 км таки найшли. Назви непам*ятаю, але там було смачного) Зустрілись там з директрисою тої кафешки, приємна жінка, гарно поговорили, заодно поївши, подякували і поїхали своєю дорогою. За словами Стєчкіна в цьому місті мали бути залишки якоїсь фортеці і пам*ятник Устиму Кармелюку, він очолив селянське повстання десь в цьому районі в якомусь там році, сорі в мене з історією тугувато
Гарний такий великий пам*яткик, поруч був якийсь релігійний заклад, назву якого я тож не пам*ятаю бо вона якась дуже нетрадиційна. Але шо мені не сподобалось, це те, що цей заклад забрав територію залишків фортеці, тобто воно всьо було обгооджено і неможна було там полазити і багато там пофоткати. Якісь та й фотки зробили, зазняли відео, і поїхали в дорогу.
Настуні км. нас супроводжував ліс...мила така місцевість. Потім я зупинився в м. Літин, що за 30 км від Вінниці. Це був центр міста, біля пам*тника загиблим в ВВВ. Там класна клумба з тюльпанами була) Ось і приїхав Олексій. А година то вже пізна...лишились лічені години до темноти...а ше їхати мінімум 1.5 години...зібрались із силами і погнали.
Дальше по дорозі було багато плетених виробів: різні крісла, столи, ше всякі вироби, але то всьо добре...небуло часу розглядати то все...Недалеко від Вінниці я вирішив зачекати Стєчкіна, бо нас десь там малина початку Вінниці мали зустрічати. Це просто жах...які там дороги перед Вінницею...ями + повирізувані куски асфальту...на ровері тяжко обїхати ями, а шо вже говорити про машини....жах...приїшлось навіть їхати по обочині...воно мені тре вбивати колеса???...
dst 123 км
mxs 43,5 км/год
avs 22,6 км/год
time 5,26 год
Місце зустрічі з людьми був перший світлофор на вїзді в місто. Найшли, подзвонили, і ось за нами приїжджає Бентлі!)) ВАЗ 2104
) ну і питаєм..може то ми сам доїдем...вони не радили..бо там мінімум 30 км було..а темніє вже...так шо вирішили грузитись з вЕликами в машину. Олексіїв вел погрузили наверх на багажник, а мій компакт кар гг)) розібрали і в салон нам на коліна. Шо не кажіть а Жигулі класна і вмістима машинка)) нас їхало 5 чоловік і велик в салоні, і 1 зверху)) Помаленьку виїжджаєм з місту...знову...куда нас везуть??єдина думка була в мене...я думав шо ше погуляю по місту...бо ж домовився з одною людиною шо зробить мені мінімальні екскурсію по місту...а нє..нас вивозять за місто(( їдем...розганяємся більше 40, починає шось сильно гепати! по даху...зупинились...ніби все добре привязано...їдем дальше...знову то саме!!! вийшли всі з машини...дьоргають той вел зо всіх боків...нічо не розумієм...і аж на 3-ій раз ми поняли шо то стукає картонка яка застелена між великом і багажником від вітру)))) їдем...міліція....стаЯть! зупинили нас....кажуть шо так помало їдете! а им їхали десь 40 50...по так стукає по даху шо ппц...почали обясняти шо бачите везем спортсменів в готель і бла бла бла) відмазались...їдем дальше...знак "Ставка Вервольфа"...ше б я знав шо то таке))) але мені пояснили хто такий Вервольф, а шо таке та Ставка то я ше й досих пір хз))
Менше з тим, вже хочеться вечеряти і спати нарешті...привезли нас...ВАУ!!! перше враження від готелю. "Дубовий гай" називався готель...клааас! рагна місцина...кругом дуби..машин на трасі не чути....але і мережі нема г) Вигрузились з машини, я зібрав велик, шось нас трошки пофоткали, і відвели в готель. І знову проблемка з якою ми практично в кожному готелі стикались, а де дІти велики нАніч???...лишили в Кімнаті охорони...і пішли наверх в номер. мММ! краса, нарешті два! ліжка а не одне як то було в Хмельницькому)) Душ, резетка – короч всьо шо треба для щастя велотуристу)) Зробили нам вечерю, ми пішли на низ в кафе повечеряли так смачно! Нам дали в холодильник (який був в номері!) сніданок, бо кафе зранку не робить, продуктів на сніданок (сир,хліб,лимон,якесь мясо, огірків, помідорів) і ніби всьо. Ми ше пофоткались в їдальні готелю))Поки стигнув чай, я собі придумав хитромудрий план на наступний день
Пішов подзвонив до знайомої дівчини з Вінниці, сказав шо буду в 6 в Вінниці
вона погодилась, аж дивно
Пішли потім в номер, потім в душ і спати. Поставив я собі будильник десь на 5...шоб в 5 30 виїхати з готелю, і в 6 бути в Вінниці...але я не розрахував шо то тільки біля знаку Вінниця я буду в 6...а ше по місті тре ганяти) ладно..якось буде...подумав я і заснув.
Дальше буде....
Тема:
Тема: Два шибайголови чи Тернопіль-Москва (Прочитано 19459 раз)