Звісно як - на колесах.
Нечекаючи суботи вчора ввечері поїхав кататися. Та ти що, відчуття непередаваємі. Їдеш, сніг падає, ніфіга невидно, тільки промінь ліхтаря вихоплює з темноти окремі сніжинки. А як класно подріфтити в парку або на площі. Тим більше коли є компанія, і ти не один. Відпочив вчора на пару днів наперед. Хоча й наекстрималився теж. Коли від готелю тернопіль спускались до пристані то пару раз чуть не навернувся, а навернутися коли ти їдеш з гори під кутом мало не в 45 градусів то страшнувато, зате коли зїхав то відчуття непередаваємі, щось у стилі "УРА, ЦІЛИЙ".