Мандрівки > Заплановані
Велосипедний тур по замках Західної України
Стечкин:
--- Цитата: teodor4ik від 01.04.2010, 22:03:23 ---ти оприділись на скільки часу ти їдеш спочатку, потім подумай де буш яйця святити і чи може інші вже запланували якісь поїздки по селам...
виправдовуваись буш сам...
З.І. Я іпав ломити необкатаним ровером хз куда...
--- End quote ---
1. я їду на 2 дні
2. я сам є святою людиною, відповідно не маю потреби окремо яйця святити
3. ті, з кім їду , запланували ту саме поїздку.
бач, в нас з тобом є певні розбіжності у сівтогляді - тобі вел для того, щоб його збирати, мені для того, жоби ним їздити
4. в чому я маю виправдовуватися - то ж ти злосно і з особливим цинізмом сідничний м'яз зажав на тридцятник
5. попрошу про історічні і культурні памятки України не виражатися.
6. чому в тебе ровер доси не обкатаний?
7. це весь твій сексуальний потенціал?
Стечкин:
--- Цитата: teodor4ik від 01.04.2010, 22:03:23 ---З.І. Я іпав ломити необкатаним ровером хз куда...
--- End quote ---
а воно і через тридцять років все що далі 5 км від тернополя буде для тебе хз - але навряч чи ти стіко протягнеш :( - як не вступиш до лав партії хліборобів - із зазначеним вище вступним внеском, звичайно...
ти боїшся розтрусити нажите за всі ці роки сало на сраці і практично вже почався процес твого старіння, деградації, ожиріння і загнивання - як морально, так і фізично.
я від тебе більш ніж в півтора рази старший - але я поїду туди де ще не був с задоволенням. а ті хто ввважають себе розумними, заглядаючи однe на одного, так і повмирають, не встигнувши пожити :(
Стечкин:
Я напишу коротко, бо не мам терплячки довго писати :(
Їздили втрьох: КоКрек, Млад1 і Стечкин.
В Золочів приїхали біля десятої години. Перед самою висадкою я почав залицятися до двох надзвичайно привабливих сестер-двійняшек, внаслідок чого ледь встигли висадитися – народ вже сідав в потяг, а ми ще ровери витягували.
На станції Млад купував мінералку, а я фоткав продавщицю.
В Золочеві подивилися замок. Вивчили систему середньовічного туалету, подивилися на рушницю, подаровану – по непідтвердженим даним - Усамою Бен Ладеном і ще безліч такого цікавого, що просто нема змісту переказувати – таке варто дивитися лише на власні очі.
Тим часом пішов дощ.
Під дощем приїхали в Сасів і стали на обід на автобусній зупинці. Млад помітив в продовольчому магазині таку гарну продавщицю, що ми не менше 10 разів в той магазин ходили, а я почав рахувати, чи стане мені грошей на купівлю всього магазину.
Приїхали в Підгірці, облазили всі підземні споруди, поспілкувалися з кажаном, козаком, польськими та німецькими туристами і львівськими байкерами.
На екскурсію в Одеській замок не встигли, бо пускають до 16:00, сфоткали коней Будьонного і поїхали в Підкамінь.
Коли встали на ніч, виявилося що моя газова горілка не горить при низький температурі (привіт Пєрдєю Кагановичу). С тяжким гріхом за годину нагріли по горня чаю. Костер теж не подужали розвести, бо дрова всі були сирі. З метою компенсації моральних перевантажень довелося запивати рибні консерви «Українською з перцем».
Вночі було нижче нуля, а в мене літній спальник від +3 і вище вагою 0,5 кг. Вода в наших велофлягах за ніч вкрилася кригою. Відповідно я не спав майже цілу ніч, а коли заснув під самий ранок, спрацював будильник в мобілі, що був поставлений на 7 годин. З дуже нехорошими словами я спросоння мобілу шукав по всьому наметі, коли знайшов – будильник виключився. Я зробив відчайдушну спробу знов заснути, але через 15 хвилин будильник знов включився. В фотоальбомі є знимка відбитка ратиці дикого кабана, зроблена біля нашої стоянки, то після моїх душевних слів при другому спрацюванню будильника – таких знімків в околицях нашої стоянки довго не буде зроблено :(
На тому наш сон сі скінчив, ми пофокали Млада – при 190 см росту він не вміщається в спальник довжиною 185 - спав замотавши голову арафаткою.
Перед від’їздом вирішили спалити сміття – костер прекрасно від нашого сміття загорівся і горів так, що можна на ньому було приготувати першу, другу і третю страви. Правда Кокрек використав для розпалу майже рулон туалетного паперу. Я спитав, як він мамі пояснить, на що в нього той рулон пішов. Він віддав мені залишки паперу і виявилося, що то був мій рулон…
В Підкамінь ми приїхали швидко по чудовій лісовій дорозі. Набрали води в джерелі з надписом про необхідність боротьби з пияцтвом - залишки «Української з перцем» доси стоять в моєму холодильнику. В Підкамені видно Почаївську лавру і безліч вродливих екскурсанток.
По приїзді ще скидав камрадам фото зі свого фотоапарата – ми вдвох з Кокреком нафоткали більше пів гектара і приїхав додому тіко в пів-десятої вечора.
Мій загальний кілометраж десь 140 км, включаючи проїзд на вокзал в Тернополі і повернення під свій під’їзд і роз’їзди з фотками. Особисто я не змучився.
Фотки на блозі: http://veloput.hiblogger.net/
xlibes:
Кльово. Молодці. Тре буде і собі колись таким маршрутом чкурнути.
Erazel I-st:
Класно. ВИбралися таки. А Корак бачу таки заріс, ну вилитий вахабіт :)
Навігація
Go to full version