Тема: Вибір велосипеда - Колеса

[teodor4ik]

Вибір велосипеда - Колеса, покришки, камери, ободи, і шприхи.

Колеса - не менш важлива деталь велосипеда, ніж рама, адже вони сприймають все навантаження, створюване вагою велосипедиста. Причому це навантаження

(десятки кілограм) впливає на колесо, яке саме більше пари кілограм не важить.

Крім того, колеса повинні витримувати ударні навантаження в різних напрямках, що викликаються нерівностями дороги. Сучасні велосипедні колеса мають досить

складну конструкцію, яка дозволяє їм бути легкими і міцними одночасно.

Конструктивно колесо найчастіше складається з втулки, шприх, обода і камери з покришкою.

Одна з найважливіших характеристик велосипеда - розмір колеса (обода і покришки). На велосипеді з великими колесами можна розвинути велику швидкість, і

долати перешкоди більшої висоти. Зате велосипед з маленькими колесами виявляється компактнішим. Крім того, для колеса великого діаметру складніше забезпечити високу жорсткість для їзди по нерівній дорозі.

Розміри ободів і покришок відповідають міжнародним стандартам ETRTO. Згідно з цими стандартами, розміром обода вважається посадковий діаметр в тому місці,

де повинна знаходитися покришка. Цей розмір вимірюють у дюймах або в міліметрах. Найпоширенішими є колеса розміром 26".

Покришка.
Шинна промисловість випускає сотні найменувань велосипедних покришок для самих різних категорій. Покришки відрізняються одна від одної головним чином

розмірами і малюнком протектора.

Розміри всіх покришок відповідають міжнародному стандарту ISO ETRTO (European Tyre and Rim Technical Organization - Європейська технічна

організація з ободом і покришкам). Цього ж стандарту зобов'язані дотримуватися і всі виробники камер і ободів. Відповідно до системи позначень, прийнятої в

ETRTO, розмір покришки позначається двома числами, наприклад, 40-622. Перше число - це ширина шини, а друга - посадковий діаметр, виміряний в міліметрах.

Існують ще дві інші системи позначень, дюймова і французька. Покришка, що позначається в ETRTO як 40-622, буде позначена в них відповідно як 28x1.50 і

700x38C.

Ширина покришки і характер протектора - вельми важливі параметри, від них залежить те, як велосипед буде себе вести на різних дорогах. Вузька і гладка

покришка (слік) буде добре працювати на рівному асфальті, забезпечуючи хороше зчеплення з дорогою і малий опір коченню. Але по грунтовій дорозі з рихлим

грунтом на велосипеді з такими покришками їхати буде важко - багато сил піде на створення колії, велосипед буде водити з боку в бік. Навпаки, на широких

покришках з потужними грунтозацепами (грязьова покришка) добре їхати по пухкому грунту, але на асфальтовому шосе вони вимагатимуть більше сил, ніж гладкі.

Випускаються і покришки, що вдало поєднують в собі властивості як гладкої, так і грязьової. Їх називають напів-слік, грунтозацепи у них розташовані тільки з

боків. На такий покришці можна досить впевнено їхати і розбитою грунтовою дорогою, і по асфальтовому шосе. Такі покришки гарні для туристів, яким

доводиться їздити по дорогах самих різних типів.

Розкид цін на покришки навіть одного і того ж типу досить великий, і часто виникає питання - чому ж дешева покришка гірше дорогої? Відповідь проста - дорога

покришка робиться з гуми високої якості. Вона не так боїться перепадів температури, не так швидко зношується, як дешева. Дорогі покришки часто містять

всередині шар матеріалу, який захищає камеру від проколів.

Для грязьових покришок велике значення має малюнок протектора. Наприклад, при їзді по лісових дорогах покришка іноді намотує на себе бруд, і перетворюється

на гладку. Якісні грязьові покришки схильні до цієї напасті у меншій мірі - вони мають властивість самоочищення.

За інших рівних умов дорога покришка виявляється легшою. Для зменшення маси покришки борт із сталевого дроту часто замінюють кевларовою ниткою, що здорожує

покришку. Але у таких покришок з'являється дуже корисна властивість - її можна скрутити в досить компактний рулон. Це важливо, якщо ви плануєте їздити в

далекі подорожі, коли необхідно мати запасну покришку.

Експлуатаційні якості покришки сильно залежать від тиску повітря в ній. Важливо, щоб тиск підтримувалося в певних межах, рекомендованих виробником покришки.

У цих межах тиск можна змінювати для різних умов катання. Під час руху по твердій рівній дорозі шини слід накачати сильніше - хід у велосипеда стане легше.

А при їзді по пухкому грунту (пісок, сніг) тиск у шинах можна зменшити - тоді менше сил буде йти на створенння колії.

Якщо тиск виявляється нижчим норми, то прискорюється зношування покришки, хід велосипеда стає важким, Крім того, на слабо накачаних шинах при їзді по нерівній дорозі або при заїзді на бордюр, можна пошкодити камеру. Якщо ж тиск буде вище норми, то покришка перестає пом'якшувати нерівності дороги.

Рекомендації покупцеві.
Існує швидкий спосіб перевірки якості нової покришки. На них завжди є технологічні «вусики» з гуми. Якщо ці вусики відриваються пальцями без видимих зусиль,

то ви маєте справу з низькоякісної гумою. На добротно зробленої покришці ці вусики відірвати пальцями не виходить.

Покрутіть обидва колеса. Покришки повинні сидіти на ободі симетрично, не утворюючи перекосів і опуклостей на різних частинах обода. Наявність таких

перекосів або опуклостей на покришках також свідчить про те, що велосипед укомплектований неякісними покришками.


Якщо ви купуєте старий велосипед.
Перевірте стан покришок. Якщо з покришки вилазять нитки корду або дротовий борт, то покришку треба відразу замінити.   

Камера.

Незважаючи на появу шин - однотрубок, а також проникнення безкамерних шин у велосипедну індустрію, найпоширенішою конструкцією є бортова (клінчерна), коли

всередину покришки вставляється камера.

Камери відрізняються одна від одної розмірами і типом вентиля. На вітчизняних велосипедних камерах зазвичай встановлюється велоніппель. (його іноді

називають на прізвище винахідника - Dunlop) На імпортних камерах застосовується вентиль типу Schrader (автомобільний), або Presta (спортивний).
 
Рекомендації покупцеві.
Зверніть увагу, що для вентилів різного типу можуть знадобитися різні насоси. Якщо на велосипеді встановлені камери з вентилем Schrader, то завжди є

можливість перейти на використання камер з вентилем Presta. Але зворотний перехід можливий не завжди. Справа в тому, що вентиль Schrader має більший

діаметр, ніж Presta, і може не увійти в отвір на обід. Якщо обід досить широкий, то його можна розсвердлити, але на вузькому ободі це може призвести до

втрати міцності.
 
Обід.
Промисловість випускає ободи різних типів, які відрізняються один від одного шириною, формою перетину і товщиною стінок. Зрештою, це впливає на жорсткість - дуже важлива властивість колеса. На дешевих велосипедах часто ставлять одинарні ободи, поперечний переріз яких не має внутрішніх порожнин. Такий обід буде добре працювати при катанні по місту, або по парку. Але в складному далекому поході, при їзді з навантаженим рюкзаком, а також при катанні по бездоріжжю жорсткість такого обода може виявитися недостатньою. В результаті будуть утворюватися дефекти обода - «вісімки», виправлення яких може стати майже щоденним заняттям. Подвійний обід, який має в поперечному перерізі порожнини, виходить більш жорстким. Але і ціна такого обода виявляється вищою. Випускаються і ще більш жорсткі, потрійні ободи.

Для велосипедів з ободними гальмами обід повинен бути спеціальної форми - його бічні стінки, призначені для гальмування, повинні бути паралельні одна одномій. Іноді на бічній стінці нанесена ризка, яка призначена для визначення ступеня зносу обода.
 
Шприхи.
Шприхи - виключно важлива частина велосипедного колеса. Технологія складання колеса відпрацьована десятиліттями, і забезпечує необхідну жорсткість у всіх напрямках.

Зазвичай на велосипедному колесі встановлено 32 або 36 шприх, але ця кількість може відрізнятися як в меншу, так і в більшу сторону. На дорогих велосипедах використовуються більш якісні шприхи. Вони краще витримують навантаження на колесо, рідше ламаються. На колесі з гарними шприхами і ободом виправляти «вісімки» доводиться не частіше ніж раз на сезон (як правило, після падінь). Якщо шприхи неякісні, то це доводиться робити значно частіше.

Якщо ви купуєте старий велосипед.
Переконайтеся, що в колесах немає зламаних шприх. Якщо хоча б одна шприха виявиться зломаною, то сусідні шприхи сприймають збільшене навантаження і швидше виходять з ладу. Їздити на велосипеді з неповним набором шприх не можна. Зламані шприхи треба замінити при першій же нагоді.
Зверніть також увагу, що шприхи повинні бути добре натягнуті. Слабо натягнута шприха буде при кожному обороті колеса стискатись, що буде призводити до її деформації і до швидкої поломки.
Покрутіть обидва колеса. Колеса не повинні мати дефектів - «вісімок» і «яєць», що перевищують 1-1.5 мм. Врахуйте, що не будь-який дефект обода можна усунути підтягуванням і відпуском шприх.
Для велосипеда з ободними гальмами обов'язково перевірте стан бічних поверхонь обода. Якщо на ободі видно канавки від гальмівних колодок, і глибина цих канавок перевищує 0.5-1 мм, то обід є зношеним і його слід замінити.

Втулка колеса.
Втулка колеса може кріпитися в передній вилці і рамі двома способами.

На велосипедах початкового рівня, на підліткових велосипедах колесо кріпиться до вилки гайками, накрйченими на кінці осі. Для зняття колеса потрібен розвідний або накидний ключ відповідного розміру.

На спортивних шосейних і гірських велосипедах може застосовуватися швидкодіючий ексцентриковий затискач. Колесо в таких велосипедах можна знімати без застосування інструментів. Такий механізм кріплення цікавий, зокрема, для туристів, оскільки дозволяє швидко зняти і встановити колесо (наприклад, при завантаженні в автобус або поїзд далекого прямування).