Нескладний дводенний маршрут.
Тернопіль-Скалат близько 30 км і 2-х годин неспішного педалювання. В Скалаті варто оглянути замок і костел - одразу біля нього. Якщо спитаєте у місцевих жителів про костел- вони вам розкажуть що він на 7 поверхів ще в землі. Та ще й наплетуть інших нісенітниць. Ні разу жоден ще нічого путнього про Скалат не розповів. Продукти можна купити трохи дальше (метрів 200 від замку по дорозі на Гримайлів зліва на перехресті на куті) - гарний магазин. Є різн ковбаси, фрукти-овочі, водичка, приємні продавці. Навпроти через дорогу - нормальні батарейки, акумулятори, ліхтарики інше промислове.
Скалат-Гримайлів - проїжджаємо на одному диханні - 15 км - 45 хв. Одразу після стрімкого підйому біля автостанції треба повернути наліво. Зрештою в Гримайлові можна відвідати парк - навпроти автостанції, там є навіть якісь фігурки. Про парк інфу можна знайти в інеті. Отже відпочили в парку, або без відпочинку Біля автостанції з'їжджаємо на сільську дорогу, що прямує на північний схід - тобто з підйому повертаємо наліво. Проїжджаємо 50 м, якщо зліва бачимо заправку - шлях вірний. Ніде не звертаючи 5 км їдемо по щебеню до перехрестя з грунтовою дорогою. Біля самого перехрестя в канаві б'є джерело (знайти важко). Можна набрати води. Якщо джерела не знайшли - не біда - по дорозі, як їхати до села, є карстове джерело - вікно - зі всіма атрибутами - хрестом, архітектурною формою і т.д. Не знайти важко.
Отже ми на перехресті - дорога прямо на схід веде до Збруча і до г. Назарової. Направо в село Вікно і до карстового джерела "Вікно".
Варто проїхати прямо метрів 200 побачите справа стежку і вдалині під горою мур - це вхід в заповідник г. Назарова. До заповідника їдемо роверами. Біля входу залишаємо і ліземо на гору оглянути околиці полюбуватися красою природи. Для самих завзятих можна ще й злазити на гостру скелю, 300-400 м на північ від Назарової. Вертаємося на перехрестя, тут можна біля джерела перекусити, або пообідати.
На перехресті повертаємо до Вікна і виїжджаємо на асфальт ( джерела - зліва по дорозі). Асфальтом продовжуємо шлях до Сатанова. За Вікном - підйом 2 км. Піднімаємось і більшість часу їдемо серед медоборських лісів. Ніде не звертаємо з головної дороги і за 2 години від Вікна гарантовано опиняємося в Сатанові. Майже одразу після мосту через Збруч повертаємо направо за вказівником санаторій "Товтри". Проїжджаємо стару Сатанівську браму. Можна зупинитись оголянути - купити продукти на вечерю (ринок - трохи вище пройти сходами повз стару синагогу).
Отже їдемо за вказівником до санаторію. Затяжний крутий підйом, спуск і знову підйом. Перед самим санаторієм з'їжджяємо з асфальту наліво на дорогу з білого щебеня. Це дрога до Крутилова-Кринцилова (одне село з двох сторін від Збруча). Дорога починається серед високих зарослів Борщовика. Затяжний спуск до Збруча, переїжджаємо міст і метрів за 100 повертаємо наліво проходимо вуличкою між хатами і опиняємось перед шлакбаумом і табличкою вхід платний. Пофіг заходим в ліс і йдемо по середній стежні не заглибючись ні направо від догори ні наліво. Через 150-200 м виходимо на узлісся Шукаємо в траві дорогу вона прямує вздовж ліса. Справа вище ліс, зліва нижче - городи. Так їдемо з 1 км. До місця де Збруч (зліва) притискає нас до Лісу (справа). Важко проминути перше з трьох цілющих джерел (справа від дороги). Шукаємо (зліва від дороги) поляну - місце для стоянки. Два наступних джерела далі по дорозі також під горою. Друге (найти важче) десь біля потічка що витікає з "Сліпого яру" , третє ще метрів 100 далі. Ночуємо (комарів дуже багато). Зранку вмиваємось у цілющіх джерелах (нерви, шлунок, очі) і продовжуємо мандри. Можна піднятися вздовж "Сліпого яру" - подивитись на вали стародавнього городища (на горі приблизно над потічками).
Далі вертаємось назад на дорогу і йдемо до третього потічка. Біля тетього потічка дорога розгалужується одна йде прямо над річкою, друга трошки вище траверзом по схилу гори. Йдемо по другій. Незабаром вона знову повернеться до Збруча. Трава в росі по пояс. Всі мокрі матюкаємось але повземо, поки не побачимо що Збруч робить різкий поворот наліво. Орієнтуємось по карті, компасу і повертаємо так, щоб найкоротшим шляхом видертеся на Бохит. Мені дороги найти не вдаося, можливо комусь пощастить - то розкажете. Отже валимо лісом навпростець.
Знаходимо - не знаходимо Бохит розглядаємо капище, ідола (копія) оригінал знаходиться в Київі, виходимо на якусь просіку і йдемо нею в напрямку наближеному до західного. Наша задача вибратися найкоротшим шляхом з лісу. Вийшли з ліссу побачили село, знайшли дорогу. Село скоріш за все буде Постолівка. Зауваже, що з лісу ви вийдете чумазі як чорти. Отже треба буде десь годину щоб відмитися в річці в Постолівці. Від Постолівки до Хоросткова- до вокзала близько 20 км - годину, півтори їхати. Поїзд є точно о 17-10. Але всеодно звіряємось з роскладом на сайті залізниці. Можна повертатися і своїм ходом - це десь 70-80 км.
Будьте обачливі, видається що лісу мало, але ходити ним доведеться довго, розраховуйте час виходячи із швидкості пішохода.
Можливий інший варіант. Від джерел повернутися назад до Сатанова і Хмельницькою стороною доїхати до Гусятина - дорогою зустрічаються гарні краєвиди. В гусятині сісти на поїзд до Чортокова, і з Чорткова також поїздом до Тернополя.
Повертатися можна й своїм ходом -також не мало б стати проблемою
Великомасштабна мапа