Мандрівки > Майбутні

Невелика поїздка

<< < (5/6) > >>

Tiger:
Ну вас в баню   на 10 00   якого біса  зараз зранку холодно.
одіватись треба а в обіж потами стікати.

НА 10 00

Tiger:
Хоча я схильний щоб взагалі після обіда покатати

Erazel I-st:
Ну так на яку годину? Мені чесно кажучи пофіг. Рішайте голосуванням. Але врахуйте, що декому треба в 4-5 бути вже в тернополі. Так шо без переносу на 12  :-\

Erazel I-st:
Все. Збираємось на 9. Біля пристані.
Тайгер хотів на 10 бо йому, блін, влом рано вставати. Нічого, перебється.

Zombie [Coffe]:
Поїздка відбулася, хоча й коротша, чим планував Еразел.
Бо, як писав Зомбі: "...Риби ховалися поміж хвилями від вітру. Поодинокі рибалки фанатично махали вудилами, намагаючись зігрітись. Вітер несамовито розбещував озеро - вигравав різкими темнозеленими хвилями на поверхні, плутався у голих гіляках тополь, шугав переляканими вершковими хмарами. Пташки тихо сиділи у своїх гніздах. Люди поспішали набережною, щільно загорнуті в куртки та пальта. Зомбі щойно виліз з води і балдів,  розмірковуючи про  нещадну долю, що потопила Титаника і стільки багацько люду поморила холодом Атлантики. Хоча Тернопільске озеро, то близько не Атлантичний океан, і вода вже трошки тепліша, проте кайф зловити було  з чого. По купанні, одразу після води, тіло розжарілося, здаволось би, як пічка віддаючи залишки надмірного тепла.  Але вже через декілька хвилин починало морозити, і довелося як найшвидше вдягатися. Перше заніміли пальці на руках. Тому зомбі похапцем вбирався і плескав у долоні..." - було  холодно і вітряно.
З обіцяних  учасників зібрались тільки Дедал та Еразел. А я майже випадково затесався серед них.
Оглядаючись на нашу кількість, настрій  у всіх був. Вєталь захворів ще вчора. Тайгер - той взагалі захалявив - відмазався прибиранням. Тому ми погодилися проводжати мене додому через Білу. В Білій на підйомі Дедал відчув внутрішній резонанс  із Землею (планетою) і розігнався маже до космічної швидкості.  Ще до повороту на об’їзну, на "Сонячний", мені вдавалося так-сяк втриматися в нього "на колесі", але далі, з попутнім вітром, Дедал відірвався. І  наздогнав я його тільки в Гаях Шевченківських, де він зупинився мене почекати. Еразел відстав ще в Білій. Доля його до тепер ще невідома, певно проясниться згодом.
Ну що ж, не дивлячись ні на шо непогана ранкова роз’їздочка, і "купаночка" (останнє тільки для мене).

Навігація

[0] Сторінка Повідомлень

[#] Наступна сторінка

[*] Попередня сторінка