Шановні шприхарі! Сталась в мене сьогодні офігенна поїздка. Правда не знам куда її написати, бо катить і на катання нічю в дощ і агресія на дорогах..., тому просто створюю нову тему, а адміни якщо вирішать до якої то теми катіть перенесуть цей пост.
День почався з того, що я почухав на роботу, де мені зателефонували і сказали щоб я підтягувався на шашлики. Для того аби встигнути вчасно я трошки раніше спригнув з роботи, з пригодою, яку розказувати не буду
.
Добравшись до дому і зібравшись відправлятись в дорогу помітив, що починається дощ
. Зателефонував чи все не відміняється, та друзі знаходились на дружбі, а вних сухенько. За цей час дощик ніби припинився і з словами Леся "Одін раз живьом" вирушив в дорогу.
Тіки я відїхав до дому, хто знає де я живу зрозуміє чого зразу, почались пригоди. Підїхавши до 11 школи помітив, що падає град, без дощу, та я вирушив далі до універсаму.
Під час спуску до універсаму, тримаючись 1 метра від бордюра мене обігнав таксист, трохи далі на моїй полосі стояла маршрутка, я набравши швидкість майже обігнав таксиста та помітив що не впишусь перед ним і вріжусь в маршрутку, почав пригальмовувати ми зрівнялись і тут цей, вибачне на слові, далбайоб повертає вправо прямо на мене і в мене шлях або їхати прямо в маршрутку, вліво тільки в нього, я даю по тормозах і з заносом вправо вискакую прямо перед маршруткою на тротуар де тиняються люди мабуть з тої ж маршрутки, мені повезло що бардюра не було бо полетів хз зна куда бо швидкість була близько 40 км
. Людей не зачепив. Вигукнувши до нього в агресивному тоні
я поїхав дальше.
Доїхавши до універсама почався дощ я по педалькам і до Текстильника де стоячи під деревами зачекав доки він стихне і коли він був вже слабки вирушив далі. НА шота роставелі я одів захист на свій наплічний і знов вирушив далі. За тунелем на крушельницькій мене накрив всплеск води іншого таксиста, але не сильно.
Проїхавши над озером я доїхав до старої церкви, весь мягко кажучи не чистий, а там уявіть собі сухесенький асфальт. Далі я поїхав до родичів протер штани від бруду і вирушив в Петрики на шашлик-машлик.
Та не думайте що пригоди на цьому завершились
. Тіки ми почали готувати шашличок почався дощ, не сильний але по наростаючій хвилі. Готували накриваючи мангал зі всіх сторін і засмажили вже в нормальний такий собі дощ стоячи в болоті і їдучи помаленько
. І ось без двадцяти десята, коли лиє як звідра і блискає аж сліпить, я вирушаю на велосипеді до ЖД вокзалу
. Одягнутий в свою вітровку, дощовик з поліетиену фіолетового кольору:), вчепивши собі налобний ліхтарик(НАша Сила FL 8133). Увіть що самому(в плеєрі) їхати попри ліс коли лиє проти течії води, яка таки дісно гальмє хід(висота місцями досягала думаю 20 см) і "темно хоч очі виколи", ліхтарик не освітлював достатньо, не знаю чи то через дощ чи то через те що батарейки підсіли, було трішки не пособі і приходилось на всяк випадок оглядатись по сторонам за машинами (тому що народу над озером було багатенько і немало викликало таксистів). та дохав я до Тернополя без пригод і падінь їдучи навмисне по воді не оминаючи її а навпаки де побільше. Доїхавши до старої церкви, що над озером, зупинився і зняв дощовий плащ аби не лякати вкрай оточуючих своєю скаженістю. ДОбрався на вокзал, де на мене почала кричати якась тьотя що на пероні їздити не мона я зліз з велосипеда і пішки знайшов свого брата який відправився відпочивати. Вирушаючи до дому я прямо з перону рванув прямо на дорогу через зупинку що зі сторони ЖД вок., перестрибнувши одну калабаню, спробував перестрибнути іншу та заднім колесом таки попав в неї, мабуть обхляпав якусь людину, що була неподалік за, що вибачаюсь бо не хотів, бачу перед собою сходи, а я на швидкості і в неправильній посадці щоб зїхати по них я давлю на гальма від яких мене починає нести, я їх віджимаю і, в прямому розумінні, стоячи
руками на рулі, бо з сідла я вже полетів вперед, а ноги з педаль злетіли бо кроси мокрі, зїжджаю по тих сходах після яких мене знову заносиль і я заднім колесом зачіпаю рекламу яка там стоїть, голосно роздається звук удару. Та швиденько сідаю і чухаю далі аби не почати часом з кимось спілкуватись чи то з тою особою що я її можливо обхляпав чи то з власником тої реклами. і знов починається дощ. Далі доїхав без пригод знов по калабанях.
Загальний стан від поїздки: Задоволений, стан зараз піднесений, труси наполовину сухі
все решта мокре хоч викручуй, з кросів вода таки не вилилась, а думав що хоч по 50 г вилиється. Оце помився в душі і зараз писати звіт та і тут мене спідкала пригода, виявляється що я будучи на роботі не вийшов з логіна і дома тепер не можу зайти на шприхатий форум і висвітлити свої нариси в дану мить. Пан Зомбі спробував мене відлогінити, якого я застав в асі, та йому це не вдалось
. Тому зараз 23:49 12,08,2007 я звіт набираю в блокноті і як тільки зможу висвітлю для того аби ви зацінили. Так згадав йду гляну на стан вмістимого в наплічнику.
Вмістиме наплічника впорядку
. Випив я на всяк випадок фервекс для профілактики і в процесі цього згадав, що найважливіше я то не згадав.
Поведінка самого байка який вперше був в такій екстиральній ситуації(провірка водною стихією). Все просто прекрасно як тільки виїжджав то замітив затримку в переключені задніх передач та потім все гуд. Думаю прична в тому що байк деякий час ствояв під деревом і цепку промив дощик. Тормоза: V-брейки ніразу не відмовити і не заклинили. під час різкого тормозіння котре було в дорозі перед ямами виконували свою роботу добре. Спідометр зняв як тіки почався дощ того про його поведнку нема що сказати. Задній ліхтарик не замок і працював прекрасно і до зараз:). Налобний ліхтарик теж не замкнув хоча я навіть підносив голову щоб на нього трошки капало.(я був в блейзері і він впринципі був захищений). Єдине що хочу зазначити це взуття. Підошва обовязково повинна бути рельєфна або якісь тул кліпси оскільки зустрічались випадки, що нога зїжджає з педалі(в мене гладка була). За скати теж можу відмітити що вели себе гідно бо пробував під час дощу на мокрій ділянці котру мало бачив перестрибувати ями і не загримів, коли відновлювався звязок з скатами і мокрим асфальтом ніяких заносів не було. За болотники можу сказати що ніфіга вони на швидкості не дають оскільки вода в сторони розбризгується в точці стику колеса і дороги, єдине від чого вони захстили це від того що в лице мені нічого не летіло
.
Ну ніби все описав. оскільки це моя першастаття такого обєму прийму любу критику, крім помилок у словах бо втомлений
. Іду спати 00:17 13.08.2007р.
п.с. дану поїздку можна вважати як незабутнє святкування свого вареня, що відбулось недавно.
Тема:
Тема: Покотенька ТАЙгера 12,08,2007 (Прочитано 7167 раз)