Загальний > ТЕРЕВЕНІ-ПЕРЕБЕНДІ
Вело Поезія!-)
(1/1)
Ruslan 75:
Велосипед ночує на балконі,
наставив роги на туманне скло.
Сміються всі ретроспективні коні,
уздрівши ту пародію - сідло.
Сміється кожна квітка конюшини,
регоче пилом Сагайдачний шлях.
Сміються гори, доли і вершини,
і всі підкови, згублені в полях.
Сміється хміль, повитий на балконі.
Сміється місяць, він іще поет.
А що із того, що сміються коні?
Нема тих коней. Є велосипед.
Л.К.
vitkov:
Я люблю велосипед.
З ним я часто тет-а-тет.
Разом ми мчимо повсюди
І не раз нас бачать люди…
Транспорт цей дає здоров’я.
Проти суму він як зброя:
Заведе в місця цікаві
Й лишить спогади яскраві.
Ще з дитинства з ним я друг –
Легше все любить навкруг,
Як несе у даль цей «кінь»…
Він є благом поколінь!
Поезія не моя
а Миколи Микосовського
напевне також завзятий велосипедист, що так гарно написав вірша
Навігація
Go to full version