Отже, 06:52 стартонув від свого будинку в напрямку Вишнівця.
До Вишнівця добрався як на щойно-виготовлених Duracell-ах вже першу фотографію зробив о 08:40. Середня швидкість на цій ділянці була 26км/год і подолано 43км відстані. Пофоткав сумного Шевченка та завітав у Замок чи то краще сказати, на територію палацу, за яким розташовано парк XVIII ст. який охороняється законом.
При виїзді з Вишнівця, десь не туди звернув і в результаті поки вийшов на шоссе згаяв близько 30 хв. часу, хоча умудрився перекусити між блуканнями під високовольтною лінією
. До Кременця дістався в 11:00
У Кременці особливо не затримувався і промчав його на одному диханні, враховуючи що на першому спуску
пікова швидкість сягнула 58 км/год. В 11:35 був на кордоні Тернопільської та Ровенської областей, подолано 80 км шляху! Моєю метою був поворот за с. Бірок в сторону львівської автомагістралі Броди-Рівне, дорога пролягала через село Клюки. О-о-о, то була
жесть коли я звернув з траси і побачив чим прокладена дорога. А дорога була вистлана бруківкою, але наша біля 6-го магазину - відпочиває. Уявіть собі бруківка, тонша від нашої втричі і всунута в землю так, що гостріший її бік торчить догори і є - дорогою. Я обігнавши якогось місцевого селянина (на сінгл-спіді а-ля "Україна") і зметикував, що треба частину шляху проїхати полем, де вже автомобілісти роз'їздили своїми машинами дві гарні колії. Таким чином трохи надуривши час я спинився десь одразу за селом бо навколо буяв цвіт вишень (чи що то там цвіло) а на мому велокомп'ютері чітко висвічувалась 100-ня км.
Вже під'їжджаючи до автобану, побачив на полі отакі споруди, перша думка що спала мені на голову, то то що це ще з радянських часів залишились антенні "загороджуючі" поля, що перешкоджали розповсюдженню по країні радіохвиль західних радіостанцій. Як пізніше виявилось, там всього навсього садять якусь культуру (забув назву але я здогадуюсь про що ви подумали, це - не те
).
Одна з небагатьох речей, що радує велотуриста - відкрита консерва кільки в томаті... Скажу просто до тої пори я добряче проголодався і як тільки вискочив на автобан (дорога там дійсно дуже хороша і широка), то проїхавши якісь до 150 мерів побачив при дорозі старого знайомого і знову сумного того ж Т. Г. Шевченка
Поряд була, акуратненька така, якраз вчасна (доречна) альтанка, де я і вмостився щоб поповнити свої сили та набрати води.
Далі було цікавіше, так званий Тараканів форт (фортеця поблизу с. Тараканів). Скажу коротко там я "вбив" доволі немало часу, бо реально є де походити і на що поглянути. Два зауваження 1 - бажано мати з собою ліхтарик / велофару і 2 - дівчиськам бажано мати якусь одіж на довгий рукав, бо всередині реально прохолодно. Я ж там умудрився в більшості місцях пропетляти з ровером
бо стрьомно було його десь лишати, оскільки місцева школота там зазвичай - хованки бавиться.
Не зовсім всьо оглянувши, я поспішно направився в Дубно. Але вже виїжджаючи звідти, помітив на велокомп'ютері близько 120 наїжджених кілометрів, плюс до того всього дув зустрічний вітер і я реально вимотався. Тому, домотавши до домівки свого знайомого 150 км, з середньою швидкістю за всю дорогу 21,5 км/год, я попросився до нього на нічліг.
Посилання на альбоми:
1.
https://picasaweb.google.com/Vintage595/Tern_Vushnivets?authuser=0&authkey=Gv1sRgCIqLvqbi1IbU_AE&feat=directlink2.
https://picasaweb.google.com/Vintage595/InKreTsRovnoRegion?authuser=0&authkey=Gv1sRgCI_M5JOSsennYA&feat=directlink3.
https://picasaweb.google.com/Vintage595/TarakanivFort?authuser=0&authkey=Gv1sRgCIu81ZjMh-O3hgE&feat=directlink4.
https://picasaweb.google.com/Vintage595/Dybno?authuser=0&authkey=Gv1sRgCLuJ9ofs1cCifw&feat=directlink 
Тема:
Тема: 29_04_12 Тернопіль-Дубно (Прочитано 3730 раз)