Copyright © 1997, 2008 Sheldon Brown
Зручне сідло
Кожен хоче, зручного сідла на велосипеді. Але настравді не так вже й очевидно, що представляє собою зручне сідло.
Щовесни, в веломагазинах появляється дуже велика кількість сідел для велосипедистів, які приїжджають в тому, що їхні старі сідла стали незручними чи тому що вони пошкодились при падінні. Вони вийшли на прогулянку чи дві, і відчувають що їм стало набагато менш комфортно ніж було раніше. Вони чули про останні новомодні фішки в сідлобудуванні, і вони хочуть одне з таких!
Вони купують нові сідла, ставлять на ровер, катають пару днів, і знаходять їх набагато більш комфортними ніж попереднє. Кажуть всім своїм друзям про яке вних класне нове сідло, і як вони повинні теж таке придбати...
Але чи то було справді через нове, високотехнологічне сідло ... чи це тільки через те, що вершник відвик від велоспорту за зиму? У багатьох випадках, для того щоб повернути форму, вам достатньо просто пару раз прокотитись постійно збільшуючи час в сідлі. Якщо раніше ваше сідло вам пасувало то скорш за все і надалі буде, не поспішайте міняти.
Велосипедиста, який не в формі, що не катався кілька місяців чи більше, почне їхати потужно, але його ноги швидко втомлюються. Проблеми починаються з того, що коли ноги змучені, людина більше спирається на сідло. Багато скарг на сідло, насправді, пов'язані з втомою, коли ви їздите більше ніж позволяє фізична форма.
Якщо ви вже кілька місяців чи більше, регулярно не катались, можете розраховувати на біль при поїздках на серйозні відстані.
Якщо ви давно не їздили кілька місяців/років, починайте з дуже коротких прогулянок, кілометр-два, не більше. Лише поступово ви повинні збільшувати відстань поїздки. Це може розчаровати, але щоб ваша попа наново звикла до велосипеда потрібен час. Будь-хто в пристойному стані може сісти на велосипед і проїхати 15-20 кілометрів, але якшо ви ще не адаптувались до їзди ви просто розвалитесь.
Це не означає, що немає різниці яке у вас сідло, і шо ви можете їздити на будь чому. Насправді, оригінальні заводські сідла часто значно поступаються якісним фірмовим, тому що вони більш універсальні.
Жорстке чи м'яке?
Коли велосипедист знаходить сідло незручним, часто його першою думкою буде шукати шось м'якше. Найчастіше це помилка. Подібно до того, як м'який матрац не обов'язково є найзручнішим для сну, м'яке сідло не саме зручне для велосипеда.
"проблема двох бугорків"
Уявіть собі, сідаючи на журнальний столик. Ваша вага зосереджена на двох шишках вашого тазу(?????), також відомих як "сідничні бугорки"(?????). Ці частини вашого тіла, призначені нести на собі всю вагу сидячого. У більшості випадків дискомфорт пов'язаний з сідлами виникає тому, що вантаж переноситься на м'які тканини між кістками тазу.
Уявіть собі, на той же столик кинули м'яку подушку. Тепер, коли ви сідаєте на нього, кістки тазу стискають подушку, яка розподіляє вашу вагу на більшу площу. Але тепер подушка тисне в тому числі і посередині на м'які тканини. Багато велосипедистів не знають про це, і багато сідел зроблені для покупця, який обирає сідло з огляду на те як глибоко його вожна продавити пальцем. Цей тип сідла зручний для дуже коротких покотеньок на кілька кілометрів.
Сідла з надмірною набивкою також є поширеною причиною натертостей на внутрішній частині стегна зі збільшенням довжини поїздок.
Широке чи вузьке?
Ширина сідла досить важливе значення для комфорту водія, і повинна бути пов'язаною з відсанню між вершинами(???) сідничних кісток їздока. Якщо сідло дуже вузьке, сідничні кістки будуть висіти по боках, а м'які тканини будуть нести навантаження. Якщо сідло дуже велике, це може викликати подразнення внутрішньої частини стегна, особливо в спекотну погоду.
Багато симптомів неправильно підібранної ширири сідла, пов'язані з неналежними налаштуваннями положення, такщо не обов'язково відкидати сідла, які вам не пасують, поки ви не поекспериментуєте з його положенням.
Гель
Останнім писком моди у сідлобудуванні є "гель", який часто підноситься як панацея від усіх проблем. Матеріал відомий як "гель" є особливим типом піни з закритими ячейками, в якій бульбашки повітря знаходяться під тиском вищим нормального. Той факт, що на даному сідлі написано: "GEL" великими літерами жодним чином не перекликається з зручністю даного екземпляра ... це в основному реклама.
Пластмаса чи шкіра
Є два основні типи сідел що використовуються в даний час: м'який пластик чи розтягнута шкіра.
М'які пластикові Сідла
Типове сучасне сідло складається з чотирьох частин, рами, підставки, набивки і оббивки:
Металевий каркас, як правило, виготовлений із сталевого або титанового стержня, у формі букви "V".
Пластикова основа сідла приєднана до рами в трьох місцях. Основа може бути виготовлена з жорсткого або гнучкого пластику. Кращі з них пргинаються під вагою сідока, і часто для кращої амортизації,зроблені тоншими під костями тазу.
Модна тенденція робити великий отвір в середині основи з метою зниження тиску на геніталії або простату. У деяких випадках, оббивка і набивка закривають цю дирку, в інших отвір проходить до кінця сідла, тому сідло має форму букви "Л".
Це працює для декого, але не для всіх, тому що по краях отвір трохи загострений і може сконцентрувати навантаження в області паху.
Основа повинна відповідати анатомії окремого їздока, існують значні відмінності між окремими людьми. Це означає, що сідло, що є зручним для одного, може бути проблемним для іншого.
Набивка, як правило піна з закритими порами. Якщо вона дуже м'яка або дуже товста це може викликати проблеми повязані з тиском на м'які тканини, або викликати подразнення.
Оббивка повинна бути гладкою, але не дуже слизькою, піддатливою, але не дуже крихкою, і, якщо можливо, повинна трохи "дихати"
Шкіра - використовується на кращі сідла, має всі потрібні якості
Лайкра - є слизькою і "дихає", але іноді занадто слизькою, і досить крихкою. Кращі сидіння з лайкрою часто підсилені пластиком по кутам.
Вініл, або тканини покриті вінілом, як правило текстуровані для подібності зі шкірою. Вінілові покриття, як правило, трохи слизькіші і погано дихають. Міцніші лайкри і дешевші шкіри.
Накладки
Є багато всяких накладок/чохлів доступних для натягування на верхню частину сідла. Більшість з них не варта уваги. Якщо сідло незручне, дуже малоймовірно, що будь-які можливі додаткові фєнєчки зроблять його комфортним. Якщо сідло неправильні для вас форми, ніякими прибамбасами цього не виправити, краще забити і купити нове сідло.
Налаштування:
Положення сідла може бути скориговане у 3-х різних напрямках, всі вони є важлививими:
Висота
Основне налаштування сідла це висота. У більшості велосипедистів сідла стоять занадто низько, так що їх коліна надмірно вигнуті коли вони педалюють. Це робить їзду на велосипеді набагато утомливою, і може завдати шкоди колінам.
Поширена причина для встановлення сідла занизько в тому, що більшість велосипедистів ніколи не вчились правильно рушати і зупинятись, тому їм зручно мати можливість поставити ноги на землю, коли вони зупинилися. З старішими велосипедами, іноді вдавалося поставити пальці ніг на землю про зупинці і з правильно налаштованим сідлом. Зараз каретки ставлять набагато вище, особливо на гірських велосипедах, тому такий номер не пройде. Якщо ви на гірському велосипеді зможете не злазячи з сідла зупинитись і не впасти, то це вірна ознака того, що ваше сідло стоїть занизько. Це також вірно по відношенню до більшості гібридів.
Занизьке сідло ускладнює передачу більшої частини ваги на ноги. Це само по собі додасть дискомфорту на сідлі.
Як високо?
Існує безліч формул для розрахунку висоти сідла, більшість базуються на множенні довжини ніг на шось дуже точне але повністю безпідставне. Розрахунки з використанням до 3 десяткових знаків створюють ілюзію наукової строгості, але, на мій погляд, це системи спрощення проблеми, яка зачіпає не тільки довжину ніг, але довжину ступні, місце кріплення шипів до велотуфлів, товщини і жорсткості підошви, обраних педалей, і техніки педалювання.
Ви не можете судити про висоту сідла просто посидівши на ньому, або проїхавшись навколо клумби. Все набагато гірше і складніше.
Більшість людей починають з сідла опущеного занадто низько. Це звичка, що залишилися з дитинства, тому що підростаючі діти майже завжди сидять занадто низько для ефективного педалювання. Спочатку вони низько сидять для убезпечення поки вони вчаться балансувати, потім, навіть коли вони освоїли балансування, вони не встигають вчасно припіднімати сідло, чи міняти ровер на більший.
Якщо ви завжди їздили з занадто низько опущеним сідлом, ви звикнете до такої посадки і не вважаєте це проблемою... але так воно і є. Їзда на опущеному сідлі, це як ходьба з ногами зігнутими в колінах. Якщо ви так ходите весь час, ви також звикнете до цього, але будете думати, шо кілометрова прогулянка це туристичний тохід 2ї категорії. Людська нога найкраще працює коли вона майже пряма.
Як казав 200 років тому Вільям Блейк:
"Ви ніколи не поймете що вже досить,
поки не поймете, що вже забагато ".
Я пропоную починати поступово піднімаючи своє сідло, може бути на 1 см за раз. Після кожного повтору проїдьте, принаймні 3-4 км. Якщо спочатку сідло стояло занизько, ваш велосипед буде ставати все легшим і швидшим кожен раз. Якщо вам стало легше їздити на вищому сідлі підніміть його знову, і поїздіть ще. Продовжуйте робити це, поки не досягнете точки, коли сідло стане зависоко, а потім опустіть до попередньої позиції.
Якщо сідло дуже високо, вам доведеться хулітати стегнами шоб педалювати, і вам здається, що вам потрібно розтягнути ноги для того щоб дістати до педалей в нижньому положенні. Іншим свідченням того, що сідло занадто високою, якщо ви з'їжжаєта втеред по сідлу. (Хоча цей симптом може бути також результатом занизько опущеного носу сідла, або задовгим виносом)
Також налаштування залежить від того які педалі/взуття ви використовуєте. Якщо їхати в звичайному взутті, практично всі ваші сили тратяться на тиск на педаль, а максимальне випрямлення ноги важливе для прикладання максимуму зусиль в цьому напрямку. Якщо ви використовуєте SPD педалі чи тукліпси ви можете прикласти достатньо зусиль для підтягування педалі вверх з нижньої точки. Ця дія також використовує м'язи в задній частині ноги, і може бути дуже ефективною. Якщо використовувати цей стиль педалювання, вам треба трохи нижче опустити сідло ніж для прямого "поршневого" педалювання в вуличному взутті. Трохи нижче положення сідла також сприяє вищому каденсу.
Кут
Кут сідла повинен бути дуже близьким до горизонту. Деякі чоловіки вважають за краще трохи задрати ніс, а жінки навпаки опустити, але в любому впадку краще не перестаратись.
Якщо ніс сідла занадто високо, він, швидше за все, посилить тиск на м'які тканини і стане причиною всіляких проблем.
Жінки, які їздять на сідлах, які були розроблені для чоловіків часто нахиляють сідла вниз. Це дозволяє полегшити деякі незручності, але і створює нові проблеми: при сідлі нахиленому вниз, їдучий буде мати тенденцію зковзувати вперед на вузьку частину сідла. Подолати це можна тільки одним чином - віджимаючись руками. Таким чином, поганий кут сідла часто є причиною втомлення і болей в зап'ястях, плечах і шиї, за рахунок передачі занадто великої частини ваги їздока на руки.
Кут і відстань вперед-назад коригуються зажимом на підсідельному штирі.
Вперед-назад
Сідла також регулюються взад і вперед. В ідеалі це налаштування призване для виставлення правильної відстані сідла від каретки, для забезпечення ефектиуного кута при педалюванні. Прийнято вважати, що, коли шатуни стоять горизонтально, ваше переднє коліно повинно бути прямо над центром педалі.
Возитись з цим регулюванням для компенсації неправильно вибраної довжини виноса вважається поганою ідеєю, краще замінити винос, або купити велосипед з відповідною довжиною верхньої труби.
Амортизація
Багато незручностей пов'язано з ударами коліс велосипеда по виступам та ямам на дорозі. Цей ефект можна зменшити за рахунок використання тієї чи іншій формі амортизації.
Найкращі амортизатори це ноги! Досвідчені велосипедисти вчаться підніматись злегка над сідлом при переїзді ударонебезпечних місць, тримаючи ноги зігнуті в колінах, щоб м'язи ніг виступати в якості амортизаторів.
Але на довгих прогулянках, коли ваші ноги вже втомилися, це стає все важче робити. Іноді ж удар спіткає вас зненацька. Для цих ситуацій, механічна амортизація може бути корисною.
Пружини
До велосипедного буму 1970-х років, практично всі сідла велосипеда були амортизаційними. На жорстких сідлах їздили тільки гонщики, які переносили більшу частину ваги на ноги, а амортизеція ям заважала втримувати високий каденс не підскакуючи.
Коли велобум настав, всі в Америці почали купляти велосипеди гоночний стилю з 10ма передачами і рулем "Бараном", непідресорене сідло було частиною стилю. На жаль, ні вузьке сідло, ні руль баран, ні вузькі шини не підходять для велосипедиста "матрасника".
Революцією в гірському велосипеді став відхід від спортивного стилю, але сідла без пружин залишилися. Потім гірські велосипеди почиали обладнувати великими м'якими шинами, які достатню змягшували удари. На жаль, ці шини сильно уповільнювали рух і погано котили.
Незважаючи на моду, я вважаю, що сідла з вбудованими амортизаторами мають зміст для більшості велосипедистів, які використовують вертикальну посадку, яка передає більше ваги велосипедиста на сідло.
Телескопічний(амортизований) підсиділ
Якщо звичне сідло не дає достатньої амортизації, ви можете купити підсидільний штир з вбудованим амортизатором.
Телескопічні підсиділи мають внутрішні і зовнішні труби, що ковзають одна в одній. Вони зазвичай використовують або пружини або еластомер як активний елемент підвіски.
Цей тип підсиділа займає мало місця. На жаль, ковзний контакт між внутрішньою і зовнішньою труби іноді може призвести до надмірного тертя та підклинювання. Цей тип підсиділа також схильний до розбовтування та люфтів.
Підвіска підсиділа зазвичай має налаштування переднавантаження, яке зазвичай встановлюється на вагу сідока, так що підвіска не буде рухатися тільки від маси водія і реагувати тільки на удар.
Імпотенція / Проблеми простати
Нещодавно піднялась велика істерія з приводу імпотенції пов'язаної з велосипедом. Суттю аргументів є те, що вага велосипедиста пережимає артерії статевого члена сідлом, знижуючи кровоток і створюючи набряки.
Я не можу претендувати на роль медичного експерта, але на мою думку, ці проблеми в більшості випадків пов'язані з поганим регулюванням чи поганим вибором сідла, так, що вага їздока не розподіляється належно. Зокрема, зависоко підняте, занадто нахилене вниз сідло, призведе до того, що людина, сидить на вузькій частині сідла, яка може блокувати ці артерії, а також, можливо, ушкоджити нерв. Така невідповідність може також тиснути на простату.
Велосипедисти, які мають проблеми з цим, або які регулярно відчувають оніміння, повинні поекспериментувати з положенням сідла, так щоб перенести вагу на кістки тазу.
Розділене сідло
Одим з "рішень", яке було призначене і рішити питання багато раз протягом десятиліть відроджувалось є роділене сідло. Цей вид має дві округлих колодки, ода біля другої, як правило, на перемичці. Часто колодки можуть рухатисьвгору і вниз у межах вузького діапазону. Цей тип не має центрального "носа" і з цієї причини іноді вважається гарним вибором для райдеров, з проблемними простатами.
На жаль, цей тип сидіння зазвичай викликає більше проблем, ніж він "лікує".
Відсутність носа може поставити під загрозу поперече управління в деяких випадках.
Прокладки повинні бути нахилені вниз вниз, що призводить до того, вершник з'їжжає вперед. Відповідно це призведе до проблем з руками/зап'ястями і проблем шиї.
Якщо колодки не нахилені вниз, вони, як правило, врізаються в м'язи стегна.
Це конструкція, яка добре виглядає на папері, але погано працює на практиці.
Жіночі питання
Більшість високопродуктивних роверів приходять з сідлами призначеними для чоловіків, а не для жінок. Завдяки широким стегнам більшості жінок це може призвести до сидіння на мяких тканинах з кістками, що звисають по бокам.
Загалом, сідла для жінок трохи ширші і трохи коротші, ніж ті, які кращі для чоловіків. Хоча не всі жінки потребують спеціального дизайну сідел, але більшість з них. Багато жінок страждають від дискомфорту в результаті їзди з недоречним сідлом. У багатьох випадках єдиним способом зниження болей є нахил носу сідла вниз.
Деякі нові жіночі сідла мають вирізи у середині, щоб виключити тиск на м'які тканини. Це добре працює для багатьох жінок, але деякі водії знаходять різкий краю отвору дратуючим.
shpryha -
Тема:
вибір та налаштування сідла.
Тема: вибір та налаштування сідла. (Прочитано 8679 раз)