Скажімо Картопля, Рис мене не тримає.
держитє мєня сємєра
Щоб ти знав глікемічний індекс очищеного рису і картоплі = глікемічному індексу цукру (приблизно 100), а це значить, що до години після їжі в шлунку буде порожньо від стандартної порції.
Це нагадує багаття з купки соломи, загорається швидко, вогню багато, але швидко прогорає, жару не залишається і їжі на ньому не приготуєш, відповідно і педалі не покрутиш, хіба на власному підшкірному жирі, якщо його є достатня кількість.
Гречка це вже як 1-2 см дубові гілки, горить повільніше, дає багато енегрії, але жару теж небагато (глікемічний індекс 65). Власне гречка взагалі більше 3-4 годин не тримає, стандартна порція.
Сало, олія, арахіс, соняшникове насіння - як дубові колоди запалити дуже важко (тобто зразу ефекту не буде), зато як розгоряться, то енергії уйма і довго тримають (типу як жар в багатті). Але цей варіант потребує уточнень, їсти таке жирне треба або за тиждень до походу разом з солодким, щоб набрати "зайві" кілограми і використати їх в поході, або їсти в поході ввечері, але відносно небагато, щоб відновити краще м'язи за ніч. Перший варіант кращий, бо з підшкірного жиру енергії більше, через те, що йому не треба засвоюватися 1 г = 9 ккал, вжитий же жир має перетравитися, а це енергозатратний процес, отже, на виході отримаємо ті ж 4 ккал, що з білків і вуглеводів, з тою лише різницею, що жири будуть поступати в кров рівномірно на протязі тривалого часу, що нам і потрібно, на відміну від вуглеводів, які згоріли і все - енергії нема.
Тема:
Тема: Їдло (Прочитано 22272 раз)