Перегляд Повідомлень

This section allows you to view all posts made by this member. Note that you can only see posts made in areas you currently have access to.


Topics - Horsbor

Сторінок: 1 [2] 3
16
Привіт. Плануємо мандрівку Поділлям і Буковиною, їдемо автомобілем, але будемо зупинятися в найцікавіших місцях і пересідати на двоколісних коней! Чому саме так? Бо їдемо з дівчатами, які лише починають освоювати велосипеди і в далеку веломандрівку їм поки шо зарано.

Отож питання в тому де можна позичити/взяти на прокат/ чи(може навіть) купити кріплення для велосипедів на багажник легкового авто (чи на дах)? Поможіть, може вже хтось юзає такий девайс. Моїй вдячності не буде меж!

17
Тут цікава штука намічається, дивно шо про це знає так мало людей у "велосипедних" колах...)

Неділя, 26 квітня!
Програма заходу:
8.40 - збір перед входом залізничного вокзалу
9.13 - посадка у дизель-поїзд “Тернопіль - Ходорів”
9.13 - 12.00 - переїзд дизелем до ст. Потутори. Музична тусовка у вагоні з DJ. Обід у поїзді
12.00 - 13.00 - переїзд велосипедами до Вірменської церкви у м. Бережани
13.00 - 15.40 - екскурсії. Учасники діляться на дві групи:
- Екскурсія Бережани: до дерев”яної церкви Святого Миколая, костел Фарний 1600 проводиться реставрований за кошти Євро союзу в костелі , розвалини Синагоги, Ратуша, колишня Бережанська виправна колонія в приміщенні костелу Бернардинів 1730, памятники Б. Лепкому, А. Чайківському.
- Екскурсія у с.Рай, дендропарк, джерела, палац Потоцьких, місцеві пам”ятки, кладовище з військовими пам”ятниками першої світової війни 4 держав.
15.40 - збір групи, що повертатиметься у Тернопіль та переїзд до ст. Потутори
17.00 - відправка зі ст. Потутори
Для решти
16.00 - 17.00 - невеликий пікнік поблизу замку, або обід у місцевому кафе, таборування, підготовка до вечору
17.00 - 03.00 - тусовка у Бережанському замку, показ кіно, ночівля в палатках або тусовка у залі біля розпаленого каміну
03.00 - 03.40 - Підйом та пакування
03.40 - 05.00 - переїзд до ст. Потутори

Більше інформації можна дізнатись тут: https://www.facebook.com/events/1647706155462434/

18
Привіт всім, спішу повідомити, що завтра, тобто 11-го квітня невеличка компанія роверистів виїде за наступним маршрутом:


Тернопіль-Кременець-Шумськ-Ланівці-Збараж-Тернопіль. Також розглядається питання їхати до кременця через Почаїв (позначено блакитним).

Буде гарно, то я обіцяю, хто любить природу і кременецькі гори тому до нас. По дорозі буде вдосталь всяких атракцій...
Темп їзди спокійно-релаксовий.)

Отже, кому цікаво можете писати в пп, або: 093 о57 9вісім о9

19
Раніше анонсована тут мандрівка відбулася успішно. (http://shpryha.te.ua/index.php/topic,9671.0.html)

Все йшло таким чином, що я всім знайомим роверистам пропонував їхати зі мною, але  нікому не виходило, в когось важливі справи, як от робота, а в когось ше важливіші відмазки - "тамжхолодноязахворію". Я був навіть готовий самому їхати на крайняк. Але знайшлись люди що бажали розділити зі мною радість цієї мандрівки, хто їхав вперше, а хто вирішив приєднатися увечері перед виїздом :) Склалось все прекрасно, і вже 8-го зранку ми сіли на поїзд, який підвіз нас частину дороги, яка на мою думку для велоподорожі не надто цікава. 
Ми висадились і попрямували до відомого села Зарваниця ... Дорога булу чудова, сонце гріло своїми проміннями пожовкле листя і нас, подував вітер, без котрого ми напевне їхали б швидше.

Ми приїхали в Зарваницю досить швидко, швидше ніж я планував, там ми покупались в джерелі, оглянули місцевість, ну і наробили світлин. Таких гарних, класично-осінніх. Здавалось ніби це екватор осені.

Перед виїздом на Коропець ми набрали води в ось такій криниці.

Нашу увагу також привернула ось така стара збережена хата - музей.
А з такого ракурсу духовний центр мабуть мало хто бачив, все таким маленьким здається..)

Їхали ми таки красивими місцями...

[spoiler]На головній магістралі, що веде до Коропця мені захотілося трішки урізноманітнити наш маршрут, так і сталось. Ми звернули на польову дорогу, а далі поїхали лісом...
"Запам'ятайте нас такими" :) Далі нас чекав незвіданий ліс, сутеніло. Коли дорога входить в ліс, а ти разом з нею, то вона потужно манить тебе зайти нею в той ліс все дальше і дальше. Ти собі думаєш "не заблуджусь, в крайньому випадку вернусь" і рухаєшся вперед. А коли заходиш все далі, то чим дальше ти йдеш тим менше є бажання повертатись назад. Потім на дорозі з'являються розвилки і перехрестя.., а ти все йдеш вперед поки вернутись назад зникає і бажання і можливість. Так ліс заманює мандрівника... Так можна заблукати, навіть тим хто знає правила орієнтування на місцевості, одне з яких каже: якщо ти зайшов кудись, і не знаєш де знаходишся, то повернись на попереднє місце - то звідки ти прийшов і зорієнтувавшись почни шлях наново. Головне не забути дорогу до того місця.., але ліс манив.

Після пару годин вечірньої прогулянки лісом ми натрапили на якийсь дерев'яний будиночок на курячій ніжці. До того нас переслідували різні дивні звуки, це могли бути кабани, ми сподівались що це таки звірі, а не якась потойбічна чухня. Бо хоч різні там шокери і балончики в наявності були, а води свяченої не було, взагалі води ніякої не було..)
Знайшли газету і ручку. Про всяк випадок залишаємо повідомлення шо ми тут були, пишемо шо нас переслідують привиди.)

Але чесно кажучи я радів тому, що ми пропустили той поворот на початку лісу. Пригоди нам були забезпечені аж до ночі. Ще пригадується мені момент, як ми вийшли були з того лісу, і йшли по його краю - з другої сторони кукурудзяне поле. Побачили ще якусь дорогу, я пішов на пару метрів вглиб шоб глянути її якість. Коли оглянув то пішов назад. Виходжу знову до кукурузи, там де мене чекають, а там вже нікого нема, думаю "ну нічого собі, вони щей жартувати з мене сміють", ні роверів ні їх. Навіть трохи розгубився. Аж гукнув і почув відклик за яких може парудесят метрів вздовж поля. Як виявилось вони нікуди не тікали, а чекали там же, просто я якимось чином вийшов там. Після того ми вирішили в ліс не заходити і рухатися вздовж поля. Добре все ж, що я не чайник в орієнтуванні:)

Далі ми вийшли на дорогу, що вела до Коропця. Місячне сяйво заливало асфальт, він його відбивав і здавалося шо то річка зі срібла. Але це була місячна дорога і ми по ній їхали. Я ще досі пам'ятаю смак яблук, які ми зривали в селах по дорозі, ше ми заходили до людей на подвір'я і набирали воду з криниці. Дорогою ми їхали і говорили про сьогоднішню нашу пригоду, згадували як нам сильно хотілося пити, і ту криницю серед райського смаку яблунь. Думали як мало потрібно для щастя - в той момент для щастя було потрібно випити води, а ви колись відчували справжнє щастя п'ючи просту свіжу воду? Щастя поруч.
А ще в думках виникла така приказка: Тур без карти - як гра в карти. Саме так.., ми були без мапи! З нею мабуть все би було по іншому.)
Приблизно опівночі ми добрались до місця призначення і там заночували. Ці нічні спуски це щось..)

На ранок нас чекав "маленький Версаль" - Коропецький палац.
Цей палац є одною з найкращих архітектурних пам'яток в Тернопільщині, та мабуть і на Західній Україні. Жаль, що поки до нього так мало уваги, а здалося би.
Нашим наступним пунктом призначення став Золотий Потік зі своїм дуже цікавим замком.
Через одну із веж ми потрапили на горище цього замку, а потім і в середину деяких його приміщень, зазирали також і в підвали. Там є на що подивитись. Замок повзучими темпами відновлюють, він один з тих хто входить до історико-архітектурного заповідника "Замки Тернопільщини"
На жаль як ми зрозуміли у замку була пожежа, вона пошкодила надбрамну вежу. Вигляд з середини.
На замковому подвір'ї.
Хоча палац в руїні, але в середині досить мальовничий. Зараз тут господарює природа, вона ж і вкрила його килимами...
А в підземеллях можна зустріти їхніх жителів...
Далі ми відправились дорогою на Язловець. На нас чекало золоте бездоріжжя.
Ми собі жартували, що ця нерівна дорога створена спеціально для того, щоб їхати повільно і милуватись цією довколишньою осінньою красою!

Ми приїхали до Язловця вже під вечір. Але ше не було темно, то ми заїхали в село, щоб дечого прикупити. Там ми попросили місцевих жителів розяснити нам дорогу на Нирків (туда ми планували вже наступного дня), то вони нам не лише пояснили, але й запропонували в себе переночувати, чоловік який з нами спілкувався запитував чи ми не голодні і пропонував навіть нам купити харчів. Ось таким гостинним нам запам'ятався Язловець. Ми чемно відмовились, адже стосовно ночовки в нас були інші плани, а з їжею у нас і так було все гаразд.

Ми заночували зразу біля замку. Вечір був теплий, то ж було вирішено що намет нема потреби розкладати. Ніколи б не подумав, але ми вирішили спати під відкритим небом. На нас чекав готель "1000 зірок". Коли ми ночували в Бакоті на березі дністровського водосховища, у вересні, то я думав, що це щось на грані можливого, тоді я не міг подумати, що через місяць знову буду ночувати під відкритим небом.
Під ранок було вже прохолодненько, випав туман.
Ми зібралися, перекусили і вирушили споглядати краєвиди з замку, по сусідству з яким ночували. Долинами простягався туман...
А ось такий вид відкривається на палац. Зараз там половину приміщення займає монастир, половину медичний заклад. До речі, в монастирі можна переночувати, поїсти.., монахи гостинні і приймають мандрівників. Щоправда прийдеться заплатити певну суму.
Цей замок теж на реставрації, я ще пам'ятаю його коли бійниці не були замурованими і без того щита з дошок.
Хто знає латинь?)
Після замку ми подалися до місцевого цвинтаря. Там же розміщена і усипальниця тогочасної знаті.


Склеп цей доволі моторошний. Як зайти всередину то відчувається відповідна енергетика. Можна побачити як там стоять труни, там відчувається смерть. А ще тут може з'явитись якась "ідея фікс" пов'язана з цим місцем, наприклад залізти в підземелля... важливо вчасно зловити себе на цьому і не піддатися.

На цвинтарі якраз були розрядились акумулятори фотоапарата. А також беручи до уваги той енергетичний стан ми подались на вихід. Що цікаво на виході ми зустріли кота який йшов нам на зустріч. Ми згадали, що маємо при собі ковбасу, що познімали з канапок якими нас пригостили ще в Коропці, то дали коту. Він із задоволенням з'їв. Кіт знав куди і по що йде, а до нас після цього прийшов більш позитивний настрій, ми ніби відкупилися від тьми.

Наступним в нашій програмі був костел початку XV століття. Побудований в близькому до готичного стилю. Перлина архітектури.., якби не його стан. Ці потужні стіни і склепіння лише відгомін тогочасних величностей, а зараз це просто руїна, колись велична. Як все міняється...
А так костел виглядає збоку, в обіймах осінніх дерев, спробуйте уявити його з високим шпильчастим покриттям на вежі. Височенько було... не всі міста таким могли похвалитися.
Наступним об'єктом був палац-монастир і його такий золотий осінній парк.
А це монастирська усипальниця. Біля неї ми зустріли жінок, які доглядають за тим всім, вони нам запропонували поїсти борщику в монастирі, але ми з вдячністю чемно відмовились, бо попереду нас чекав Нирків і час підтискав.
Ми прокинулись рано, бл. 8:00 вирушили на замок, провели тут добрі 4 години, на годиннику була десь 12-та з хвостиком. І ми взяли курс на Нирків.
Перед самим Нирковом, щоб скоротити шлях нам довелось звернути на польову дорогу, ми питалися людей як добратися, вони нам підказували і так ми їхали. Знову був ліс через який переїжджали, але не так як першого дня. На нас чекало єднання з природою і благодать.
Водоспад нас зустрів по осінньому тепло.

Руїни двох давніх веж і костелу ми залишили "на закуску", а самі подалися прямо в лоно природи...




Решту дня ми купались під тамтешнім водоспадом, пили чайок з ніштячками, і споглядаючи цю всю красу, відчуваючи себе частинкою природи і одним цілим з нею спілкувалися на різні цікаві теми...



Крім водоспаду тут є щось схоже на "печеру відлюдника". Тут знаходиться якась стара ікона прикрашена рушниками, а на землі біля неї лежить багато купюр різних номіналів, ми аж здивувалися як побачили (враховуючи що це не паломницьке і не релігійне місце), просто лежать собі гроші. Такі, нікому непотрібні. Це на загальному фоні дуже символічно, побачивши це зразу задумуєшся про абсурдність цінностей сучасного суспільства, про то як ми самі собі створили фальшиву заміну справжніх цінностей.


Там, сидячи біля вогнища, граючи на дримбі, з чайком і розмовами ми провели досить часу, так аж до темна. Потім зібралися і лісовою дорогою повернулись знову в урочище Червоне, там вже за темна з ліхтариками оглянули архітектуру (вежі з костелом) і взяли курс на залізничну станцію... знову була місячна дорога.

Ми приїхали завчасно, було вже досить холодно, поїзд запізнювався (це ми зрозуміли пізніше). Ми їли горіхи і яблука. Коли стало ну зовсім прохолодно то ми назбирали патиків і підпалили вогонь, прямо на станції. Крім нас нікого не було.., ми там навіть подрихнути біля того вогню встигли, були добряче сонні... а поїзда все не було.


Але десь в далині почули стукіт залізних коліс, зірвалися як на алярмі, погасили вогонь... через кілька хвилин прибув поїзд і ми туда завалилися.
[/spoiler]

20
Майбутні / На Коропець!
« : 18.09.2014, 14:45:12 »
Хто хоче поїхати в осінній велотур за маршрутом: Тернопіль-Зарваниця-Коропець-Золотий Потік-Язловець-Нирків. ?

В цьому місяці, підлаштовуючись під гарну погоду.)

21
Привіт шприхалі! Хто хоче завтра покататись у Львові і заглянути на фестивальчик? Давайтеся знати!
План такий: 8:20 збираємось біля залізничного вокзалу, сідаємо з роверами на електричку у Львів, там собі катаємось, а під вечір відвідуємо фестиваль.
Можна брати з собою спальники і карімати. Повертаємось наступного дня.
Є ще варіант №2 сісти на електричку 13:10.

Хто за ставте "+" Зустрічаємось біля головного входу.

22
Їздити на фестиваль в Підкамінь стає гарною традицією, і байдуже, що цього року ті хто його завжди організовують вирішили не організовувати. Люди які любить їздити туди роблять свій міні-фест, мабуть не менш цікавий який варто відвідати!

Отже: 18-го липня їдемо на Підкамінь, приєднуйтесь!
Оскільки будуть люди з різною фіз підготовкою, то їхати будемо на розслабоні, шоб не напрягатися і не розриватися. З собою беремо спальники/намети/карімати (шо в кого є) а також різні там необхідні особисті речі. Все це вантажимо на наші велобагажники і у невеликі наплічники.
Дуже бажано мати велоліхтарі, задні блимавки і шоломи.

Збираємось зранку і з приємністю проїжджаємо цих 55 кілометрів. А на Підкамені гарно собі тусимо (до речі, хто має візьміть муз. інстрменти). Впродовж цих трьох днів з Підкаменя можна робити вело-вилазки за радіальними маршрутами в якісь цікаві місця - куди заманеться.
Повертатись напевне будемо так як і добирались. Давайтеся знати хто хоче їхати. Конкретне місце і час здибанки для виїзду згодом.

Буде весело. Ось інформація про фест для ознайомлення: http://vk.com/pidkaminfest2014

23
SOS! / На Київ!
« : 18.02.2014, 20:27:07 »
Всім відомо, що зараз відбувається в Києві. Столиця просить допомоги в українського народу. Дивлячись на це неможливо залишатися осторонь!
І я знаю чим ми можемо допомогти. Пропоную для початку зібратися разом на наших залізних конях і зробити велопробіг для підтримки Майдану. Але це не все.

Вже всі знають що на підступах до Києва перекривають дороги, є інформація, що автомобілі зупиняють ще за 30 км. до Києва. Але велосипедистів які будуть добиратися "кучирявими селами" я не думаю що їм вдасться зупинити.
Тобто я пропоную організуватись і з напіврозібраними роверами підїхати до Києва автотранспортом, а далі своїм ходом.
В Києві мобільні велосипедні загони на заблокованих вуличках зможуть зробити добру підмогу для самооборони Майдану!

Ми це зможемо, час настав!

24
Привіт всім! Осінній велосезон дарує нам нові цікаві події і пригоди. Запрошую любителів приємного екстрму і духу змагань взяти участь в перших пригодницьких перегонах на Тернопільщині "Терен".
Прокатайся під зорями з товаришами, спробуй багато екстремальних розваг, позмагайся із найкращими, випробуй себе, познайомся із однодумцями і випий кави з суперниками, відчуй атмосферу змагань або й солодкий смак перемоги на туристичних перегонах "Терен", що відбуваються вперше! 11-13 жовтня (сам етап перегонів в ніч із 12 на 13 жовтня).

Додаткова інформація за посиланнями:
http://vk.com/teren2013
https://www.facebook.com/groups/teren2013/

Приєднуйтесь до груп в соц. мережах, щоб бути в курсі останніх оновлень.
Також прошу поширювати інформацію серед знайомих і друзів.
Вибирай - крутити педалі чи трекінг.
Вперед)

25
Всім привіт!) Ну і АХТУНГ заодно:)
Їдемо у четвер, це може затягнутися на дві-три доби, а далі хто його знає..)

Маршрут: шо знаю точно то це те, що основна наша мета це Нирків і Ко, з Тернополя сідаємо на поїзд, далі виходимо і їдемо туда, там тусуємось собі, ночуємо, далі збираємось і їдемо тими краями куди душа забажає. Мапи, споряга і так далі.., а головне ентузіазм є!
В ході подорожі можливо проїдемо і ось цим, раніше описаним мною маршрутом: http://shpryha.te.ua/index.php/topic,8311.0.html

Хто точно їде: Я, ще одна дівчинка і ще один хлопчик:) Буде дуже круто, якшо нас туди поїде не троє, а ціла ОРДА!)
Щодо темпу їзди, то він буде матрацний, шоб орієнтувались)) Такшо всім вело-новачкам і любителям неспішної спокійної їзди і дівчаткам це саме те. А можливо ви ше не були у кількаденних веломандрівках, то не втратьте цього шансу!

Південь Тернопільщини чекає на нас, приєднуйтесь!

Всі решта нюанси скоро узгодимо... Просто відписуйте туто, а також мій контактний тел. о93 о57 98 о9
О так... спонтанність наше все)) відгукуйтесь.., просто берем, збираємось і їдем, буде круто !)

І ще.., може в кого є які пропозиції чи поради щодо маршруту і об'єктів які варто (десь там) побачити і куди рванути, то я буду дуже вдячний за такі поради!)

26
Привіт шприхалям, хочу поділитися з Вами файним маршрутом, на який натрапив і відкрив (для себе(?) зовсім випадково. Просто вирішив їхати до Чорткова не перегруженою одноманітною трасою, а "кучерявими селами"  ::)
Ото їздив тими краями з 3 на 4-те червня (з Тернополя до Чорткова і назад).

Це дуже красивий маршрут, на якому можна побачити багато цікавого. Дорога перетинає ліси, села з залишками старої архітектури, різні рельєфні утворення, а весь маршрут супроводжує річка Серет.

Якість дороги: 8/з10. Дорога збереглась у чудовому стані, вся покрита асфальтом майже без ям, за винятком відрізку Звиняч - Бичківці (час змив асфальт і зараз там перехідне покриття) попри це все на своєму "гібриді" я подолав цю відстань без жодних труднощів.

Для кого: покриття дороги на диво настільки хороше, шо маршрут підходить навіть для шосерів. Відстань можна подолати за невеликий проміжок часу, так і розтягнути на пів дня, їдучи "матрасним темпом" і зупиняючись у різних мальовничих місцях і біля цікавих об'єктів (таких там є придостатньо), тож цей маршрут підходить і для любителів релаксійного стилю їзди.

Перепади висот: на шляху трапляються досить стрімкі спуски і підйоми, тож інколи треба встигати вчасно переключати передачі;) 

Інтенсивність руху: низька, машин їздить досить мало, тож роверисти мають більшу можливість розслабитись і насолоджуватись спокійною їздою.

Призначення маршруту: відпочинково-пізнавальний, цей маршрут може використовуватись як для одноденних прогулянок, так і включатися у більші кількаденні маршрути.

Ось такі справи. Колись обов'язково треба організувати туди покотеньку, чим рано чи пізно хочу зайнятися. Використовуючи цей відрізок можна їхати десь на Нирків і туди-туди...


27
Всім привіт. Мій друг хоче купити велосипед і зараз на стадії "вибирання". На харківському форумі він знайшов на його думку найбільш підходящий, але треба дізнатися думку бувалих роверистів.
Отже: велосипед Bergamont Vitox Comp 2011, ціна 3100 грн.  Посилання на тему: http://tourist.kharkov.ua/phpbb/viewtopic.php?f=82&t=99948



Що порадите?

28
Майбутні / В Струсів на горіхи;)
« : 04.09.2012, 23:37:44 »
Отже прийшов вересень, а разом з ним осінь, цьогорічний велосезон пройшов свій пік, але до завершення ше далеко...

Пропоную десь в першій декаді місяця зганяти на горіхи в Струсів. Чому туди? Там красива місцина, є памятки архітектури, є великий ліс, ну і горіхи є; По суті горіхи це лише привід шоб поїхати, основне тут це гарна шприхальська компанія, з якою завжди приємно поїхати у веломандрівку. Крім збирання горіхів можна зробити якийсь пікнічок, а ліс скоріш за все має лісові дороги шо має сподобатись любителям КК.
Місце хороше, і якщо будуть сили і бажання, то з Струсова можна поїхати до Тернополя не зразу, а ше кудись покататися; куди? -вирішимо на місці.

От вам файна пропозиція для покатушки, треба лиш зібратися хоч більше трьох...
Пишіть поправки і пропозиції.

29
Їхав сьогодні додому з центру по вул. Руській, в сторону мосту через залізницю, за кільканадцять метрів від світлофора побачив зелене світло, і щоб виїхати на міст (біля політеху) як завжди набрав швидкості.
Їхав десь так біля 30 км/г, може й більше, але несподівано на червоне світло(для них) почали переходити пішоходи. Дядечко якийсь і дві тітоньки. Я затормозити вже не встигав, а вони тягнули свої жирні сраки по пішохідці коли горіло червоне світло(для них) немов черепахи. Через секунду зрозумів шо можу в них жостко вїхати, і так би й було якби не зробив різкого маневру(гальмування і обїзду) такої перешкоди, але цей рятівний для них маневр коштував мені здоровя.
В результаті цього я впав, пошкодив собі праву долоню(напухло і болить), подер ліве плече і лікоть.
Велосипед теж не обійшовся без пошкоджень. Зігнулася права ручка гальм, підігнувя і подерся багажник, і кермо в районі виносу добряче подер.+різні дрібніші подряпини. Це те що помітив зразу після цієї дорожньої пригоди.

Телефонував на "гарячу лінію" ДАІ, там вони сказали що це класифікується не як ДТП, а як нещасний випадок. Оскільки пішоходи, і ніхто крім мене не постраждав :(

Висновок: велорукавиці мені би пригодились, я вмію гарно падати, або просто повезло (головою ніде не вдарився і землі не зачепився(був без шолома). Люди свині; ніхто навіть не підійшов і не спитався як я почуваюсь після цього падіння, не запропонували допомоги. Пішоходи-винуватці поки я "очухався" зникли у "невідомому" напрямку.

Я був сильно приголомшений, але в подібних випадках мабуть треба ловити і бити в морду, або вимагати гроші, викликати ДАІ, я нічого цього не зробив будучи у напів шоковому стані.

А що було би якби я наїхав на них, з точки зору ПДР? Я ж впевнений що якби врізався в того мякого дядіньку то мені би було не так боляче, і з ровером все ок >:D

30
...На наших вулицях велосипедист автоматично перетворюється на дисидента, на порушника усталених маршрутів і небесного провидіння, на розкольника, покликаного сюди, аби розладнати надійні механізми суспільних комунікацій, одним словом - на мудака, який вимахується. Велосипедисти всім заважають. Велосипедисти забагато про себе думають. Велосипедисти роблять усім зауваження. Велосипедисти привертають до себе увагу. Велосипедисти вимагають велосипедних доріжок і агітують за здоровий спосіб життя, і навіть невідомо, що з цього всього гірше. Вони не визнають права великих джипів на першочерговий проїзд. Вони об’єднуються в якісь зграї і намагаються захищати свої права, яких їм ніхто й ніколи не надавав! Ну і як їх після цього не зненавидіти?!...

http://tsn.ua/analitika/vigaduyuchi-velosiped.html

Сторінок: 1 [2] 3