Сашка ___ я, я тебе конкретно запитав і хочу цілком конкретної серйозної відповіді. А то вивже _______ з тим своїм "філосовствуванням". Це вже скоріше якесь "фалосовствування", причому у мозги іншим.

Ні, просто зранку слухав плеєр і мені здалось що та пісня точно відображає наші почуття на вокзалі в Хоросткові. От я і вніс тільки дві заміни в пісню щоб вона ще більше підходила до нашої ситуації. А загалом зміст оригінальної пісні подано без змін.

Зомбі, я житель районів міста які мають дуже мале відношення до урбанізму. Я живу у власному маєтку у зеленому районі міста. Так як найбільше люблю зелень природи.
А на рахунок мого лексикону не турбуйся, він у мене нормальний. Просто я відпочиваю з вами. Як так? А приблизно так: уяви що ти весь час їш червону рибу і чорну ікру, французькі булки і оригінальний швецірський сир, пьєш арманяк і коняк Хенесі та французькі марочні вина. І тільки в поході з друзяими ти собі можеш дозволити їсти перловку і пити ЗОСЮ. Так само й мені, надоїло спілкуватися культурною літературною мовою. мене це гнітить, треба хоч колись випускати пару.

Це фотки з того маршруту, який Еразел анонсував, і на опис якого в нього слів не стало, ось вимушений був, щоб зменшити напругу, викласти ілюстративний матеріал

Ти виложив фотки ОДНОГО місця. а там 25 км. причому є й місця звичайні, а є й такі від яких дух захоплює. Особливо одна гора в хмарну погоду. було таке діло. В тернополі мряка і дощик мросив. А там сонце. Картина була охренненна. Ти стоїш майже на рівні хмар, а вдалені, на горизонті ті ж хмари огортають місто.  Ех, то треба любити природу щоб то зрозуміти. Вам жителям урбаністичних джунглів того незрозуміти.

А що нас чекає там? Із-за чого ми їдемо конкретно ТУДА. Чи просто так. щоб проїхатися сільскими дорогами.

пісня про минулу поїздку. Адресована Зомбі. Співається на мотив "Реки Времен" Арії
Вечность смотрит в глаза,
Тянет вниз, не даёт вздохнуть.
Неужели всё зря,
Но как долог был этот путь...
Возвращаться нет сил
И нет силы сдержать свой крик!!!

Припев:
Дороги в район - отраженья миров
Дороги в район, в них шагнуть ты готов,
Чтобы там вновь увидеть себя
И разгадать, что хотела судьба.

Пленник собственных слов,
Ты послал за собой друих.
Молча в жертву принёс
Всё, что в сердце своём хранил
Жаждой славы гоним
Поздно понял, что ты один.

Дороги в район - отраженья миров
Дороги в район, в них шагнуть ты готов,
Чтобы там вновь увидеть себя
И разгадать, что хотела судьба.


Припев:

Бремя прошлых побед
Душит, словно тугая нить
Смысла жить дальше нет,
Если знать как устроен мир.
Ослеплённый мечтой,
Ты застыл на краю земли...

Припев:
Дороги в район - отраженья миров
Дороги в район, в них шагнуть ты готов,
Чтобы там вновь увидеть себя
И разгадать, что хотела судьба
от тебя...

Сашка ти можеш шось КОНКРЕТНО сказати а не умнічати і строїти з себе єрундита?

підтверджую. Поїздка була. Правда я все таки їхав позаду всіх. Бо Тайгер рванув вперед, а вітер не сприяв швидким поїздкам. От я і впав на колесо Ульяні. І від вітру сховався, і очі було на що положити  ;D, та й дівчині не було скмно одній їхати. Так і відкатали до Івачева. А вже в Івачеві я посадив Тараса собі на колесо і ми устроїли перегони по польових дорогах, апофеозом був вїзд в Глибочок, з гучними криками і стрибками через ями на дорозі. Думаю місцеві нас надовго запамятали. Ульяна теж стралась тримат инаш темп, і це їй вдавалось, майже.